Базові строки: ст. 22 Цивільного кодексу
Громадянство за резиденцією (nacionalidad por residencia) регулює ст. 22 Código Civil. Загальне правило — 10 років легального проживання. Скорочені строки:
| Строк | Кому |
|---|---|
| 10 років | Загальне правило для всіх |
| 5 років | Ті, хто отримав статус біженця |
| 2 роки | Громадяни за походженням країн Ібероамерики, Андорри, Філіппін, Екваторіальної Гвінеї, Португалії, а також сефарди |
| 1 рік | Шість випадків зі ст. 22.2: народження на території Іспанії; невикористане право опції; опіка чи піклування протягом 2 років; шлюб із громадянином Іспанії (1 рік); вдова/вдівець іспанця; нащадки іспанців |
Три умови, без яких строк не рахується
Ст. 22.3 CC ставить три вимоги до проживання — усі три одночасно:
- Легальне (legal) — час у статусі резиденції, а не просто перебування в країні.
- Безперервне (continuada) — без розривів статусу і без перенесення реального життя за межі Іспанії.
- Безпосередньо перед подачею (inmediatamente anterior a la petición) — строк має тривати аж до моменту заяви. Прожиті колись давно роки з подальшим від'їздом не працюють.
Окремо ст. 22.4 CC вимагає підтвердити buena conducta cívica (громадянську доброчесність) і достатню інтеграцію в іспанське суспільство — для цього складають іспити DELE і CCSE Інституту Сервантеса.
«Residencia» і «estancia» — не одне й те саме
Цивільний кодекс не розшифровує, що таке «легальна резиденція» — це робить закон про іноземців (LO 4/2000). Ст. 29 розділяє два становища іноземця в Іспанії: estancia (перебування) і residencia (резиденція). У строк для громадянства йде лише резиденція.
Безперервність: що розриває строк, а що ні
Безперервність — не «жодного дня за кордоном». Tribunal Supremo ще в рішенні від 23.11.2000 зазначив: короткочасна відсутність з поважної причини не порушує безперервність, якщо ти не переносиш своє звичне місце проживання за межі Іспанії. Резиденція — це центр життя, а не фізична присутність щодня.
За усталеною адміністративною практикою (це орієнтир практики, а не стаття закону) допустимим вважається разовий виїзд до 6 місяців поспіль при 10-річному строку і до 3 місяців поспіль при скорочених строках (1/2/5 років). Йдеться про безперервну відсутність, не про суму всіх поїздок.
Як держава перевіряє твій строк
Перевірка — не формальність. За чинним порядком (Orden JUS/1625/2016, ст. 7) у кожній справі про громадянство відомство зобов'язане:
- Запросити дані про прописку (empadronamiento) напряму в INE — інститут статистики віддає всю історію твоєї реєстрації. Прогалина в прописці = прогалина у справі, яку побачать без твоєї участі.
- Запросити обов'язковий висновок МВС про те, чи виконуєш ти вимоги ст. 22 CC — включно з оцінкою «поведінки і ситуації» щодо обов'язків в'їзду та проживання.
- Перевірити судимості за Registro Central de Penados, результати DELE і CCSE, дані про резиденцію в міграційних органах, а також запросити висновок CNI.
Формальна посвідка — ще не доведене проживання
Найбільш недооцінена причина відмов: картка резиденції сама по собі не доводить, що ти реально жив в Іспанії. Суди (Tribunal Supremo, Audiencia Nacional) вимагають ефективного проживання — реальної прив'язки до території: робота, сім'я, соціальні зв'язки. Якщо за якийсь період немає слідів життя в країні, цей період можуть не зарахувати, навіть якщо статус був у порядку.
Що працює як доказ реального проживання:
- Безперервна історія empadronamiento — базовий документ, його перевіряють першим.
- Vida laboral — історія працевлаштування і внесків.
- Договір оренди або власність, рахунки за комунальні послуги.
- Медичне страхування, робота, сімейні та соціальні зв'язки.